Багатьом знайомі правила гри в волейбол, в яку грають в усьому світі не тільки на спортивних майданчиках, але і на природі, на пляжах, загалом, скрізь, де можна повісити сітку для гри.

Для всіх волейбол – це динамічна і весела спортивна гра особливо популярна серед молоді. Ті, хто з дитинства грає в волейбол, фізично розвинені і мають гарну статуру.

10 основних правил у волейболі

1. Майданчик

У футболі існують тільки стандарти поля мінімально-допустимого розміру. Хокеїсти грають на чемпіонатах світу на різних майданчиках. У баскетболі не тільки розміри майданчиків різноманітні, але відрізняються трьохсекундні  зони і відстань для трьохочкового кидка. Загалом  в цих видах спорту панує повний хаос.

Але в волейболі існує суровий порядок. Тут все регламентовано. Майданчик може бути розміром тільки 18 на 9 метрів. І при цьому його вираховують мало не до міліметра. Вже по сантиметру - точно. Найчастіше саме таке відокремлює ейс від ауту.

2.  Склад

Кожна команда може заявити на матч 14 гравців (ще недавно було 12). Але одночасно на майданчику можуть перебувати лише шестеро гравців.

3. Ліберо

Позиція ліберо з'явилася в волейболі в кінці минулого століття. Гравець цього амплуа може замінити будь-якого гравця на задній лінії. При цьому ліберо не має права брати участь в атакуючих діях і навіть випадково не може набрати власні очки. Хоча буває, що ловлячи важкий м'яч, він запускає його на чужу сторону і приносить очко, але команді, а не собі. Ліберо не можуть бути егоїстами.

        Для простоти пояснимо, що ліберо потрібен для якісного прийому, оскільки не всі високорослі гравці мають потрібну координацію. Тому всі тренери (так, я не жартую, абсолютно всі і кожен) випускають ліберо замість центральних блокуючих. Оскільки саме ці хлопці - габаритні і неповороткі.  Але в принципі ніхто не заважає тренеру випустити ліберо замість зв’язуючого, діагонального або догравальника. 
      До речі, ліберо завжди можна легко визначити на майданчику. Колір його ігрової форми відрізняється від того, який використовую його партнери.

4. Набір очок

У минулому столітті всі партії гралися до 15 очок, але очки можна було набирати лише зі своєю подачі (за винятком п'ятої партії). Тепер правила інші. Очки можна набирати будь-яким способом і кожна помилка гравця може привести до фатального результату! Помилятися більше не можна! Помилка - це очко на користь команди суперника. І якщо їх зовсім 25 в одному сеті з боку однієї команди, швидше за все ця команда сет програла.

         Кожна партія триває до 25 очок, а перемога в матчі приходить після перемоги в трьох партіях. Якщо за підсумками чотирьох партій переможець не виявлений, грається укорочена партія (тайм-брейк), яка триває до 15 очок.

5. Атака

Як правило, всі атакуючі дії відбуваються при третьому торканні. Перше торкання - це прийом і передача на зв’язуючого. Друге торкання - це вибір зв’язуючим напрямки атаки. Третій дотик - атакуючий удар.

Бувають випадки, коли гравець може атакувати першим дотиком, але передумовою цього має послужити неякісний прийом суперника. В такому випадку перше торкання називають - ударом по перехідному м'ячу. До речі, і зв’язуючий може виявитися хитрим, тому замість передачі на свого партнера, він може відправити м'яч на сторону суперника. Це називається обманним ударом.

Але в основному атакують діагональний, догравальник і блокуючий. Удар повинен бути проведений над сіткою в стрибку (якщо, звичайно, ваш зріст не 3 метри). І м'яч повинен пройти між двома антенами, які розташовані рівно на кордонах майданчика.

Тобто, якщо в тенісі може виникнути розгардіяш, коли один гравець втік занадто далеко в сторону і потрапив в штрафний майданчик супротивника, минаючи сітку, і це буде очко, в волейболі такому не бувати.

6. Зона

Це не зовсім в'язниця, але свої правила тут є. І їх потрібно дотримуватися. Бо це закон! І команда, яка порушила його, буде засуджена суддею на одне очко. У волейболі розрізняють шість зон. Ці зони закріплюються за гравцями при стартовій розстановці, а потім волейболісти після кожного переходу м'яча переміщаються по зонам від більшого до меншого.

Інакше кажучи, кожен з волейболістів повинен пройти всі шість розстановок. На ділі це не зовсім так. Розстановка повинна виконуватися тільки на час подачі м'ячі суперника, а далі – гравці міняються. Причому правилами волейболу не заборонено гравцям передньої лінії йти назад і допомагати в прийомі.

        Блокуючі завжди, навіть якщо знаходяться в 4-й або 2-й зоні (на задній лінії їх не буває) швидко переміщаються в рідну 3-ю. Хитрує і зв’язуючий. Він з будь-якої розстановки відразу біжить в 3-ю зону, звідки дає передачу.

7.  Захист

Здавалося б, волейбол - це просто «підійти до сітки і з усієї дурі в стрибку вдарити по м'ячу». Але ні. Фундаментальною основою волейболу є прийом і гра в захисті. Головна мета команди, що захищається - довести м'яч до зв’язуючого. Причому максимально якісно, ​​щоб йому не довелося бігати по всьому майданчику і лаятися на усіх, що він багато бігає. 

У прийомі можуть брати участь всі волейболісти. Але необхідно робити все вкрай обережно. Неправильно поставиш руки і трохи затримаєш м'яч - почне свистіти злий суддя, який відразу віддасть очко іншій команді.

Раніше пробували ввести правило, що перше торкання в прийомі повинно бути обов'язково зроблено руками знизу. Але нічого доброго з цього не вийшло. Тому прийом руками зверху як і раніше дозволено. Волейболісти, які могли б здійснювати якісний прийом м'яча головою або ногою поки не народилися, але правилами волейболу такий прийом не забороняється. 

8. Подача

         Вона повинна відбуватися не більше ніж за 30 секунд з моменту набору очка. На те, щоб виконати подачу надається вісім секунд після свистка судді, інакше подавати буде суперник. При подачі не можна ловити м'яча або наступати ногою на простір ігрового майданчика. Якщо подача була виконана до свистка, вона повторюється. Якщо м'яч потрапляє в антену, сітку або аут - це очко супернику.

9. Розіграш

Незважаючи на велику кількість складних правил, які просто ніколи в житті не вмістяться в голові футболіста, правил в волейболі набагато більше і вони набагато складніші. Особливо коли подача виконана і йде розіграш м'яча. Особливо, коли розіграш затяжний. Жодна з команд під час розіграшу не має права робити більше трьох торкань (за винятком торкання на блоці).

Заборонено будь-яке торкання сітки. Гравцям, які знаходяться на задній лінії можна атакувати тільки з задньої лінії. Інакше буде заступ. Одному гравцеві не можна робити два дотики поспіль (а часом так хочеться). І вже тим більше брати м'яч в руки і цікавитися у судді: «А ми поки не використовували весь ліміт торкань?» Також заборонено під час розіграшу переходити на сторону суперника, щоб потиснути руку гравцеві суперника. І тим більше вдарити його. Втім, це заборонено навіть під час подачі та зміни сторін.

10. Перегляд

В останні роки з прискоренням зростання технологій команди отримали можливість при бажанні переконатися в правильності рішень судді. Ці правила поки ніде строго не регламентовані і в різних країнах є свій підхід. Оптимальний варіант поки тільки шукається.